Завантажити (формат pdf)

1. Основні терміни і положення

2. Загальні положення

3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою

4. Організаційно-методичне забезпечення

5. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання студентів

6. Стипендіальне забезпечення студентів

7. Особливості нормування навчального навантаження

    Додатки

Освіта в сучасній Україні посідає одне з провідних місць. І від того, якою дорогою вона рухатиметься і на що орієнтуватиметься у своєму розвитку, залежить майбутнє держави. Нині багато що робиться для того, щоб українська вища освіта гідно вступила в європейський освітній простір, приєднавшись до Болонського процесу, який охоплює 48 країн Європи.

Положення розроблено відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. №48 “Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 23.01.2004 р. №49 “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” та Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. №48 (далі Тимчасове положення).

При розробці положення враховано принципи Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі ECTS.

Дане Положення конкретизує викладені в Тимчасовому положенні загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою стосовно навчання у Вінницькому державному аграрному університеті (далі – Університет) та забезпечує умови участі Університету у впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

1. Основні терміни і положення

У положенні використано терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-ІІІ та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

Академічна довідка оцінювання знань (додаток до диплома) – документ, який засвідчує навчальні досягнення студента. Додаток до диплома містить опис засвоєних змістових модулів із позначенням обсягів підготовки в академічних годинах і кредитах. Результати оцінювання успішності студента подаються за національною шкалою та міжнародною шкалою ECTS.

Академічний рік – поділ навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі.

Графік навчального процесу – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Заліковий курс – курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти – соціальне адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Знання – результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання – категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини.

Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція – сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП)– модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурно-діяльнісними елементами системи є:

•    кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу;

•    заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

•    змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;

•    модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один – два роки; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Навички – дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності, а завдяки багаторазовим повторенням стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об'єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт – обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти – забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами і/або органами виконавчої влади у галузі освіти.

Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Програма навчання – перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти.

Система освіти – сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

Трансфер кредитів – «перенесення кредитів» у розумінні визнання в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовільняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

2. Загальні положення

2.1. Мета та завдання

2.1.1.    Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.

2.1.2.    Основними завданнями КМСОНП є:

•    адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

•    забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

•    стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

•    унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.

2.2. Принципи впровадження

Для впровадження КМСОНП потрібно дотримуватися таких принципів:

2.2.1.    Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

2.2.2.    Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

а)    на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б)    на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

2.2.3.    Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями, використання методів і прийомів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

2.2.4.    Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників навчального процесу.

2.2.5.    Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб Європейського ринку праці.

2.2.6.    Гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

2.2.7.    Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, що ґрунтується на створенні умов організації навчання і вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

2.2.8.    Науковості та прогностичності: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

2.2.9.    Технологічності та інноваційності: потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою.

2.2.10.    Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.

2.3. Вимоги до впровадження

2.3.1.    Для впровадження КМСОНП потрібно мати такі основні документи ECTS:

•    інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації змістових модулів із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;

•    договір про навчання між студентом і університетом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);

•    академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ЕСТS.

2.3.2.    Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, які об'єднані у блоки–розділи навчальної дисципліни.

2.3.3.    Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

2.3.4.    Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони дають можливість здійснювати підготовку за . спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.

2.3.5.    Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного циклу та природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими.

2.3.6.    Індивідуальний навчальний план студент формує особисто під керівництвом куратора в КМСОНП.

2.3.7.    При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

2.3.8.    Формування індивідуального навчального .плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

2.3.9.    Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

2.3.10.    Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.

2.3.11.    Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених у індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

2.3.12.    Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою за принципами ECTS.

3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою

3.1. Основою для впровадження КМСОНП є державні стандарти вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти Університету.

3.2. Для впровадження КМСОНП в Університеті розроблюються такі основні елементи ECTS:

•    інформаційний пакет (додаток 1);

•    договір про навчання між студентом і університетом;

•    академічна довідка.

3.3. Індивідуальний навчальний план студента формується із нормативних (відповідно до освітньо-професійної програми) і вибіркових змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін). Послідовність засвоєння змістових модулів визначається навчальним планом (додаток 2) відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

3.4. Нормативні змістові модулі складають сукупність обов’язкових навчальних дисциплін освітньо-професійної програми. Вибіркові змістові модулі включають дисципліни самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента.

3.5. Індивідуальний навчальний план (додаток 3) формується щорічно студентом особисто під керівництвом куратора. Контроль за виконанням індивідуального навчального плану здійснює куратор відповідно до вимог Тимчасового положення.

3.6. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. Куратор контролює навчання за індивідуальними планами студентів в межах академічної групи.

3.7. На факультеті роботою кураторів керує куратор ЕСТS від факультету. Як правило, куратором ЕСТS від факультету є декан (заступник декана) факультету. Він призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету.

3.8. Куратор ЕСТS від університету призначається наказом ректора.

3.9. Для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” у межах одного напряму підготовки фахівців нормативні змістові модулі є уніфікованими.

3.10. Нормативні змістові модулі циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін при підготовці студентів на споріднених напрямах є уніфікованими.

3.11. Нормативний термін навчання визначається галузевим стандартом вищої освіти і становить на денній формі навчання 4 – 4,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і 1 – 1,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”.

3.12. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік; різниця між нормативним і граничним термінами навчання з державного бюджету не фінансується.

3.13. Формами навчальної діяльності є лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання кваліфікаційних і курсових проектів (робіт), самостійна робота, всі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної та науково-дослідної діяльності студентів, передбачені навчальним планом.

3.14. Призначення кредитів нормативним і змістовим модулям проводиться з урахуванням часу, який в середньому визначає студент на засвоєння модулю за всіма формами навчальної діяльності. Кредити призначаються у цілих числах, або з позначенням половинок таким чином, щоб на денній формі навчання сума кредитів за нормативними і вибірковими змістовими модулями за навчальний рік дорівнювала 60. Ціна кредиту складає 36 академічних годин.

3.15. Для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за будь-якою формою навчання кількість кредитів становить 240 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4 роки) або 270 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4,5 роки); для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” – 60 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1 рік) чи 90 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1,5 року).

3.16. Зарахування змістових модулів (призначення залікових кредитів) студенту проводиться за умови виконання ним всіх вимог, позначених у програмі навчальної дисципліни (змістового модуля) й описаних в інформаційному пакеті, після підсумкової атестації з даного змістового модуля.

4. Організаційно-методичне забезпечення

4.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту

Навчальна дисципліна (курс) може складатися з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит складається з модулів, які є частиною програми навчальної дисципліни поєднаної з формами навчання – лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів, кожний з яких у свою чергу складається зі змістових модулів (одна або декілька тем) (табл.. 1).

Таблиця 1.

Структура навчальної дисципліни (курсу)

4.2. Структура навчальної діяльності студента

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно, і оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.

Схема модульної структури навчальної діяльності студента

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає у його переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти.
 

4.3. Індивідуальна та самостійна робота студента

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затверд¬женим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету та куратора від КМСОНП.

Види індивідуальних занять:

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові, та передекзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (як правило, з ПЕОМ) для виявлення ступеня засвоєності окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості, практичних умінь і навичок та перевірки ефективності методів і технологій навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.

Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку.

Мета ІНДЗ. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ:

•    вступ – тема, мета та завдання роботи та основні її положення;
•    теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
•    методи – вказуються і коротко характеризуються;
•    основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;
•    висновки;
•    список використаної літератури;
•    рецензія одного з викладачів випускової кафедри.

Види ІНДЗ:

•    конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;
•    реферат з теми (модуля) або вузької проблематики студентів заочної форми навчання);
•    розв'язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
•     розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
•    комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об'єктів, конструкцій тощо;
•   анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо (табл.. 2).

Таблиця 2

Приклади ІНДЗ

Порядок подання та захист ІНДЗ:

1.    Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.) на сторінках формату А4.

2.    ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає іспит або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до іспиту (заліку).

3.    Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу.

4.    Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.

Курсова робота (проект) – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і за¬кріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.

За час навчання студент повинен виконати не більше 12 курсових робіт (проектів) з навчальних дисциплін, які е фаховими. Конкретна кількість визначається навчальним планом.

Тематика курсових робіт визначається кафедрами відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною із вирішенням практичних фахових завдань.

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюють, як правило, професори і доценти.

Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри у тому числі керівника курсової роботи.

Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою оцінювання ECTS.

Дипломна робота (проект) – це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі, фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності.

Наукові керівники дипломних робіт (проектів) призначаються, як правило, з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота (проект) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему дипломної роботи (проекту) з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Зміст та обсяг самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

4.4. Контроль успішності студента та якості навчання

4.4.1. Оцінювання успішності студента при засвоєнні змістового модулю (дисципліни) здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю за внутрішньою системою, затвердженою відповідною кафедрою згідно «Положення про організацію навчального процесу за МРС у ВДАУ». (2005).

4.4.2. При проведенні модульного контролю (виконання модульних контрольних завдань) оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні уміння, набуті студентами після опанування певного модуля. Кількість модульних контрольних завдань залежить від числа кредитів ЕСТS, відведених на вивчення дисципліни протягом одного семестру і унормовуються таким чином:

4.8. За підсумками атестації зі змістового модулю (дисципліни) результати оцінювання перераховуються в шкалу оцінювання ЕСТS та національну шкалу за системою:

Сума балів за всі форми навчальної діяльності	Оцінка в ЕСТS	Оцінка за національною шкалою
		екзамен	залік
90-100	A	відмінно (“5”)	зараховано
82-89	B	дуже добре (“4”)
74-81	C	добре (“4”)
64-73	D	задовільно (“3”)
60-63	E	достатньо (“3”)
35-59	FX	незадовільно (“2”)	не зараховано
1-34	F	незадовільно (“2”)	не зараховано

4.4.3. Результати оцінювання успішності студента за кожним змістовим модулем реєструються за національною шкалою і шкалою ЕСТS в заліково-екзаменаційних відомостях (дод. 5, 7) та заносяться до Додатку до диплому.

4.5. Навчальна програма
 

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.

На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

До робочої навчальної програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін у КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS (див. зразок структури).

1-а сторінка

Міністерство аграрної політики України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Повна назва факультету

Повна назва кафедри

“Затверджую”

Проректор з навчальної роботи та інформаційного забезпечення

___________ І.В. Гунько

“___”_____________200___ р.

Програма навчальної дисципліни

Назва

(за навчальним планом)

Вінниця – 200__

2-га сторінка

УДК

Назва дисципліни. Програма навчальної дисципліни. – ВДАУ, 200__.–____с.

Розробники: (вказати авторів, їх науковий ступінь, посади)

Рецензенти: (профільна кафедра ВДАУ, професор або доцент суміжної кафедри ВДАУ)

Схвалено науково- методичною комісією (факультету)

Протокол № від ___-_________-______200__ р.

3-я сторінка

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ»

Таблиця 3

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: (вказати назву предмета дисципліни)

Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи може становити 50% до 50%, 60% до 40% або 40% до 60% залежно від змісту навчальної дисципліни (курсу).

МЕТА

(зазначається мета навчальної дисципліни)

ПРОГРАМА

Вступ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Назва.

ТЕМА 1. Назва. Зміст.

ТЕМА 2. Назва. Зміст.

Перелік усіх тем змістового модуля І.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Назва.

Перелік усіх тем змістового модуля II.

Таблиця 4

 СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

 ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1.     ОЦІНЮВАННЯ: Назва – к-ть год.

2.     т. ін.

    ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1.     Назва – к-ть год.

2.     т. ін.

    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Назва – к-ть год.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

(Індивідуальне навчально-дослідне завдання)

Назва (коротка характеристика змісту і вимог до виконання)

 МЕТОДИ НАВЧАННЯ: вказати (наприклад, лекції із застосуванням прозірок; лабораторні дослідження, розв'язування задач або творчих завдань, робота в Інтернет; складання графічних схем тощо)

МЕТОДИ тестування: вказати (наприклад, поточне тестування; оцінка за навчальний проект; підсумковий письмовий тест).

 РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

(приклад)