10.1. Загальні вимоги

Робота друкується на папері формату А4 (210х297 мм) через півтора інтервалу з розрахунку 28-30 рядків на сторінці з полями: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм. Керівник в окремих випадках може вимагати чорновий варіант роботи до комп’ютерного набору.

Обсяг роботи – 40-50 сторінок для технологічних і 70-80 сторінок для економічних спеціальностей (без списку використаних джерел та додатків).

Вписувати в текст іноземні слова, формули, умовні позначення дозволяється чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору з щільністю, наближеною до основного тексту.

Заголовки структурних частин друкують великими літерами симетрично до тексту без крапки в кінці. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу без крапки в кінці. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці, упідбір до тексту, з крапкою в кінці. Відстань між заголовками (крім заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали.

Кожну структурну частину (крім підрозділів) треба починати з нової сторінки.

10.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, структурних частин, таблиць, рисунків, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, на якому не ставиться номер сторінки; на другій і наступних сторінках проставляють номер у правому нижньому куті без крапки.

Структурні частини (зміст, реферат, вступ, висновки, список використаних джерел) не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, друкують заголовок розділу з нового рядка без крапки в кінці.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу; номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад 2.1 (перший підрозділ другого розділу), заголовок підрозділу йде в тому ж порядку, що і заголовок розділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу; номер пункту складається з порядкових номерів, розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку, наприклад, 3.2.1 (перший пункт другого підрозділу третього розділу).

10.3. Таблиці

Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами. Якщо в роботі одна таблиця, то її не нумерують. Номер таблиці ставиться перед її назвою і відокремлюється крапкою. При цьому слово “Таблиця” не пишуть. Можна також нумерувати таблиці іншим способом. У правому верхньому куті пишуть слово “Таб-лиця” і ставлять її порядковий номер, але без знака №. Потім посередині пишуть заголовок і розміщують саму таблицю. Бажано, щоб таблиця була розміщена на одному стандартному аркуші, а тому за своєю будовою вона повинна бути простою і зручною для розміщення. Слід уникати громіздких таблиць. Побудова таблиці з розміщенням матеріалу в один рядок недопустима. Небажані також багатоповерхові головки.

Графи “Номер порядковий”, “Примітки”, “Одиниці виміру”, як і нумерацію граф, робити не слід.

Основні заголовки і самостійні назви у голівці і боковику таблиці пишуть з великої літери, а підпорядковані, розташовані нижче об’єднуючого їх тексту – з малої. У боковику після об'єднуючого заголовка ставиться двокрапка, а підпорядковані назви пишуть з малої літери, відступивши кілька знаків (літер) вправо від основного заголовка. Пусті графи залишати не можна. Якщо у графі треба показати, що величина не вивчалася, то ставлять знак множення (х), а у примітці, яку розміщують під таблицею, повторюють знак та пояснюють його значення. При відсутності явища, або коли цифрові чи інші дані в якомусь рядку не наводяться, то в графі ставиться риска.

Одиниці виміру подають через кому, без прийменника “в”, наприклад, урожайність, ц/га; довжина, м.

Якщо розмірності не скорочуються, то їх вказують також через кому у називному відмінку, наприклад, “Вік тварин, років”, а не “Вік тварин (в роках)”; “Термін спостережень, днів”, а не “Термін спостережень (в днях)”.

Всі слова в таблиці пишуть повністю, за винятком прийнятих скорочень.

Таблицю розміщують у тексті за першим посиланням на неї, на цій же або наступній, але не на попередній сторінці. Перенос частини таблиці на іншу сторінку не допускається. Починати виклад матеріалу розділу, підрозділу чи пункту з таблиці неприпустимо. Якщо в одній графі написані цілі числа і числа з десятими чи сотими долями, то необхідно цілі числа доповнити після коми відповідною кількістю нулів. Ставити лапки замість цифр, марок машин, математичних та хімічних символів, які повторюються, неприпустимо.

При вживанні одиниць виміру слід дотримуватись загальноприйнятих скорочень: мг, г, кг, ц, т, мм, см, м, км, с, хв, год і т. д.

10.4. Рисунки

Усі ілюстрації магістерської роботи – фотографії, схеми, графіки, діаграми, креслення – називають рисунками.

Рисунки повинні бути якісними, чіткими, зрозумілими. Якщо на графік необхідно нанести декілька кривих (не більше трьох), то їх виконують різними лініями одного кольору (суцільна, переривчаста, крапчаста, через одну, дві чи три крапки тощо). Підпис під рисунком є не тільки назвою – він пояснює рисунок, доповнює зображення, дає можливість читачу чітко сприймати його суть. Формат рисунків, враховуючи поля і підпис, не повинен перевищувати розміри стандартного аркуша. Більші за форматом креслення складають до розмірів аркуша і вшивають чи вкладають у дипломний проект або у додаток до нього.

Рисунки слід розміщувати на окремих сторінках, максимально наближаючи їх до першого посилання в тексті. На одній сторінці можна розміщувати і два невеликих за розміром рисунки, не порушуючи при цьому черговості нумерації. Не можна на одній сторінці розмістити, наприклад, рисунок 9 та 11, а на наступній – рисунок 10. Рисунки нумерують арабськими цифрами послідовно в межах однієї роботи. Номер і назву пишуть під рисунком і відокремлюють крапкою, наприклад: “Рис. 2. Залежність …”.

10.5. Формули

У формулах слід використовувати встановлені позначення і символи. Усі формули, хімічні сполуки та позначення вписують у текст розбірливо й охайно. Дрібний шрифт, надто тісне розміщення знаків і символів та неохайність неприпустимі. Особливо це стосується показників ступеня, надрядкових та підрядкових індексів. Під кожною формулою подають розшифровку значення її символів та розмірність. Розшифровку оформляють у стовпчик.

При наявності в тексті декількох формул, їх нумерують арабськими цифрами. Номер формули беруть у дужки і розміщують праворуч. При посиланні на формулу її номер подається у дужках. Наприклад: “...у формулі (2)...”.