Internet: офіційний сайт ВДАУ Головна сторінка Зв'язок з нами  Мапа сайту
Про нас Ректорат Наукова робота Наукова-методична робота Пошта
Структура

   Положення про
   заліки та іспити

 
 

 

 

 

…Містить порядок допуску студентів до заліково-екзаменаційної сесії, оформлення документації при підготовці та проведенні заліково-екзаменаційної сесії в умовах модульно-рейтингової системи організації навчального процесу

Визначення
 

Модуль дисципліни – самостійна структурна логічна частина теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни.

Поточний контроль – контрольний захід для визначення якості роботи студента під час підготовки до лабораторних, практичних чи семінарських занять, виконання домашніх, контрольних, розрахункових робіт, а також – вхідний контроль залишкових знань з базових дисциплін.

Модульний контроль – підсумковий контроль якості засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу певного модуля дисципліни з метою систематизації знань.

Модульна оцінка – бальна оцінка (кількість балів), яку отримує студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних та семінарських занять, лабораторних, контрольних та розрахунково-графічних робіт, колоквіумів, модульних контролів тощо), віднесених до відповідного модуля.

Рейтингова оцінка (РО) студента – абсолютна бальна оцінка, яку отримав студент за показаний рівень знань, умінь та навичок із дисципліни, або з усіх дисциплін за окремий завершений етап навчання (семестр, навчальний рік тощо).

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання певних видів робіт на практичних, семінарських та лабораторних заняттях, якщо вивчення дисципліни закінчується екзаменом. Якщо вивчення дисципліни закінчується заліком, то в питання обов'язково включається теоретичний та практичний матеріал в обсязі робочої навчальної програми.

Семестровий залік за модульно-рейтинговою системою виставляється студентам, які виконали всі види робіт і набрали не менше 60% від 100 балів за результатами модульного контро-лю. Оголошення результатів модульного контролю проводиться в присутності всіх студентів групи.

Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового модульного контролю, що полягає в оцінці засво-єння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни ви-ключно на підставі результатів виконаних індивідуальних за-вдань (розрахункових, графічних, курсових робіт (проектів) то-що). Формою контролю курсових робіт (проектів) є публічний захист в присутності комісії та всіх студентів групи.

Семестровий іспит з впровадженням модульно-рейтингової системи – це формою контролю засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни для студентів, які не згодні з рейтинговою (модульною) оцінкою, а також тих, які виконали навчальний план з дисципліни із запізненням.


Допуск до семестрового
 
   контролю

Студент допускається до семестрового модульного контролю за результатами поточного контролю знань з дисципліни, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Семестровий підсумковий модульний контроль проводиться по завершенні останнього в семестрі модуля з конкретної дисципліни.

Студент допускається до складання екзаменаційної сесії, якщо він склав всі заліки, диференційовані заліки, виконав всі графічні, розрахункові, курсові роботи (проекти) тощо, за-плановані на даний семестр, тобто отримав позитивні модульні оцінки.

негативний результат, отриманий по одній з дисциплін при підсумковому модульному контролі, не є підставою для не-допущення студента до подальшого складання екзаменаційної сесії за модульно-рейтинговою системою з інших дисциплін.

Студентам, допущеним до екзаменів, у заліковій книжці деканатом ставиться відмітка “Допущений до екзамену”.

 

Документація
 

На першому занятті з дисципліни, яка виноситься на семестровий контроль, провідний викладач доводить до відома студентів програму дисципліни та інформує їх про особливості організації навчального процесу з дисципліни за модульно-рейтинговою системою.

Відповідні кафедри розробляють графіки здачі графічних, розрахункових, курсових робіт (проектів) та затверджують їх у деканаті. Графік складається з таким розрахунком, щоб здача була завершена до початку останнього тижня семестру перед екзаменаційною сесією.

Екзаменаційні білети складаються викладачем відповідної дисципліни, обговорюються і затверджується або повторно затверджуються на засіданні кафедри на кожен навчальний рік.

Студенти, які протягом семестру набрали необхідну кількість балів для отримання позитивної оцінки з дисципліни – не менше 60 % від 100 балів, мають можливість:

  • не складати іспит (залік), а отримати екзаменаційну оцінку (залік) автоматично, відповідно до рейтингової оцінки, переведеної в оцінку за національною шкалою (див. табл. 1 “Положення про організацію навчального процесу за модульно-рейтинговою системою у Вінницькому державному аграрному університеті” (2005));
  • складати іспит (залік) з метою підвищення рейтингу з дисципліни (екзаменаційної оцінки);
  • у разі отримання на іспиті оцінки, нижчої за бажану, за студентом зберігається оцінка, отримана автоматично (див. п. 3.4а).

Решта студентів складають екзамен в заліково-екзаменаційну сесію на загальних підставах.

Всім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з даної дисципліни за МРС (набрали не менше 60 % від 100 балів), за тиждень до початку сесії в окремій графі заліково-екзаменаційної відомості (додаток 4) викладачем проставляються абсолютні (рейтингові) бальні оцінки і відповідні оцінки за національною шкалою студентам, які згодні з оцінкою, отриманою за МРС. У цю відомість заноситься також кількість годин та кількість кредитів, відведених навчальним планом на дисципліну, виходячи з того, що обсяг одного кредиту складає 54 години.

Студентам, які складають іспити (заліки) на загальних підставах, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється фактично отримана на іспиті оцінка, а в графі “Рейтингова оцінка” – мінімальна абсолютна бальна оцінка, що відповідає отриманій за національною шкалою оцінці. Якщо студент отримав на іспиті “незадовільно”, то ця оцінка проставляється у заліково-екзаменаційній відомість, а рейтингова оцінка залишається такою, яку отримав студент за результатами МРС.

Студенти, які пропустили заняття з різних причин, не можуть набрати потрібну для позитивної оцінки кількість балів без додаткового відпрацювання. Вони мають можливість відпрацювати заняття та захистити лабораторно-практичні роботи в позаурочний час, а відповідна кількість балів за результатами відпрацювань заноситься у відомість успішності (додаток 2 “Поло-ження про організацію навчального процесу за модульно-рейтинговою системою у Вінницькому державному аграрному університеті” (2005) ) і додається до загальної кількості балів.

Студент може підвищити оцінку, яку він отримав за результатами МРС, із “задовільно” на “добре” чи “відмінно”, шляхом складання семестрового іспиту в період сесії. Його абсолютна бальна оцінка при цьому підвищується до нижнього рівня балів екзаменаційної оцінки (див. табл. 1 “Положення про організацію навчального процесу за модульно-рейтинговою системою у Вінницькому державному аграрному університеті” (2005)).

Така сама схема застосовується при складанні диференційованого заліку. При отриманні на екзамені оцінки “задовільно” абсолютна бальна оцінка не змінюється.

В тому випадку, коли студент на іспиті (диференційованому заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами МРС, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється оцінка за МРС.

Якість виконання та захист курсових проектів (робіт), навчальних та виробничих практик оцінюється окремо від дисципліни за такою кількістю балів:

  • курсовий проект – 30;
  • курсова робота – 20;
  • навчальна практика – 20;
  • виробнича практика – 30.

При цьому використовують такі критерії оцінювання: своєчасність, якість і складність; формою контролю є публіч-ний захист в присутності комісії та студентів групи.

За рішенням кафедри з метою стимулювання своєчасного виконання та захисту курсових проектів (робіт), розрахунково-графічних чи домашніх контрольних робіт за відставання від графіку виконання без поважних причин, кількість балів за даний вид роботи може зменшуватися:

  • на тиждень – 10 %;
  • два тижні – 30 %;
  • більше двох тижнів – 50 %.

Оцінка за захист курсового проекту (роботи) чи практики виводиться із кількості балів, отриманих студентом за їх виконання та захист:

 

  
   

а) курсовий проект, виробнича практика:

б) курсова робота, навчальна практика

менше 15 балів – незадовільно;

менше 10 балів – незадовільно;

15-20 балів – задовільно;

10-13 балів – задовільно;

21-24 бали – добре;

14-16 балів – добре;

25-30 балів – відмінно.

17-20 балів – відмінно.

В заліково-екзаменаційну відомість заноситься кількість балів, набраних студентом (рейтингова оцінка), та екзаменаційна оцінка за національною шкалою.

Для студентів, які складають екзаменаційну сесію на загальних підставах, іспити проводяться згідно з розробленим деканатом розкладом, який погоджується з навчальною частиною, затверджується проректором з навчальної і організаційної роботи і доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за тиждень до початку сесії.

Термін проведення екзаменаційної сесії в умовах організації навчального процесу за Модульно-рейтинговою системою складає один тиждень. При цьому окремі дні на підготовку до іспиту не виділяються. Додатком до розкладу служить графік здачі заліків, за яким здача заліків повинна бути завершена за тиждень до першого екзамену.

 


Складання заліків та іспитів
 

Складання студентами заліків та іспитів в умовах організації навчального процесу за модульно-рейтинговою системою проводиться відповідно до пунктів 3.4-3.14 цього Положення.

Результати складання заліку оцінюються за двобальною шкалою: "зараховано", "не зараховано" і вносяться в залікову відомість, яку викладач під розписку одержує в деканаті. Один екземпляр заповненої та оформленої відомості повертається в день складання заліку в деканат, другий – здається в документи кафедри. В залікову книжку вноситься запис лише про складений залік: "зараховано".

Результати складання диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" і вносяться в залікову відомість. У залікову книжку вноситься лише позитивна оцінка.

Кількість нормативних годин на складання заліку відображена в "Положенні про планування навантаження у Вінницькому державному аграрному університеті" (2003).

Окремим студентам за наявності поважних причин, підтверджених документально, розпорядженням по деканату можуть встановлюватись індивідуальні терміни складання іспитів.

Індивідуальні строки здачі іспитів плануються на основі індивідуальних графіків, які погоджуються з викладачами, що чита-ють дисципліни, навчальною частиною і затверджуються першим проректором з навчальної та організаційної роботи. Видача індиві-дуальних карток (відомостей) у період сесії забороняється.

Якщо студент хворів більше ніж 31 календарний день протягом семестру і не зміг виконати навчальний план, він зобов'я-заний подати заяву на академічну відпустку, підтверджену дові-дкою лікувально-консультаційної комісії, до початку залікового тижня. До цього ж терміну можна подати заяви на академічну відпустку за сімейними обставинами чи заяви про перехід на заочну форму навчання. Після початку залікового тижня такі заяви не приймаються.

Якщо студент захворів протягом сесії, то йому після одужання сесію продовжують на такий же період. Довідки про хво-робу, завірені в медпункті університету, здаються студентом і реєструються у деканаті в перший після одужання день. Довідки, які представлені пізніше, вважаються недійсними.

Форма проведення іспитів (письмово чи усно) визначається рішенням кафедри і погоджується з деканатом. Наявність такого письмового рішення в папці викладача є обов'язковою умовою письмового проведення екзамену.

Іспити проводяться згідно з розкладом у визначений час і аудиторії. На початку іспиту в аудиторію заходять шість студентів, здають викладачу залікові книжки і одержують екзаменаційні білети. На підготовку до відповіді першому студенту відводиться 45 хв, на відповідь – не більше 15 хв.

Викладач зобов'язаний вислухати відповідь на всі питання білету до кінця і лише після цього задавати запитання (за умови, якщо він не визначився з оцінкою знань студента). Якщо на основі відповіді студента на білет викладач визначився з оцінкою знань студента, задавати додаткові запитання немає необхідності.

Після закінчення відповіді викладач вказує на недоліки у відповіді студента і обґрунтовує оцінку.

Виставлена оцінка записується в обидва екземпляри екзаменаційної відомості, а потім у залікову книжку (якщо оцінка позитивна).

У заліковій книжці викладач записує назву дисципліни, кількість годин, які відведені для її вивчення (сума лекційних і лабораторних чи практичних), своє прізвище, оцінку і дату екзамену, розписується.

Студентам, що не з'явились на іспит без поважних причин, деканом факультету виставляється незадовільна оцінка.

Студент, який одержав протягом сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховується з університету.

Останнім днем екзаменаційної сесії вважається день, коли група складає останній іспит в даному семестрі.

 

Перескладання заліків та іспитів
 

Перескладання заліків та іспитів дозволяється не більше двох разів.

Студентам денної форми навчання, які не здали заліків або одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру – після зимової сесії і до 25 серпня – після літньої.

Перездача заліку або іспиту проводиться згідно з графіком, у певний час і в аудитор», визначеній розкладом перездачі, який складає деканат. При відсутності викладача з поважних причин деканат може перенести дату перездачі або завідуючий кафедрою, за погодженням з деканатом, доручає приймати залік чи іспит викладачу цієї ж або спорідненої дисципліни. В разі відсутності такого викладача (відрядження, хвороба, відпустка) залік чи іспит приймає завідуючий кафедрою (погодивши це з деканатом).

Повторна перездача приймається комісією, створеною деканом, і оформляється розпорядженням по факультету.

Перездачу за другою відомістю приймає викладач, що вів лекційний курс та завідувач кафедри, за третьою відомістю -викладач, який вів лекційний курс, завідувач кафедри та декан або його заступник. В окремих випадках до складу комісій мо-жуть бути введені проректор з навчальної роботи або начальник навчального відділу. Друга перездача повинна бути закінчена протягом чотирьох днів від початку сесії, а третя – до початку наступного семестру – після зимової сесії і до 25 серпня – після літньої сесії. Якщо студент не ліквідував заборгованості в ці терміни, деканат зобов'язаний представити необхідні документи в ректорат про його відрахування з числа студентів.

Заліки по навчальній та виробничій практиці повинні бути здані до початку наступного семестру або навчального року. Якщо такі заліки не здані, студент не може бути переведений на наступний курс.

В екзаменаційну відомість записуються прізвища всіх членів комісії. Приймає залік чи іспит викладач, який вів дисци-пліну. Головою комісії є декан чи його заступник.

Після закінчення заліку чи іспиту комісія обговорює його результати (без студента) і приймає рішення на основі оцінок, виставлених членами комісії, більшістю голосів. Потім голова комісії оголошує студенту мотивовану оцінку.

Рішення комісії є остаточним.

За один день дозволяється перездача або здача при ліквідації академічної різниці при поновленнях і переводах не більше одного заліку чи екзамену (інакше всі результати здачі ліквідуються і студенту виставляються незадовільні оцінки).

Студент, який не ліквідував академічну заборгованість у встано-влені строки, відраховується з університету.

При поновленні на навчання і переводах з інших вищих навчальних закладів студент спочатку виконує обсяг робіт, згідно з академічною різницею, передбачений навчальним пла-ном з кожної дисципліни. Про все це робляться необхідні записи в першій частині академічної картки. Після цього він здає заліки та іспити, про що робляться записи в другій частині академічної картки.

Переведення та поновлення дозволяється за умови, коли є не більше шести академічних різниць або заборгованостей.

 

Особливості проведення
 
   підсумкового контролю знань студентів заочної форми навчання

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Навчальні дисципліни студент вивчає обов'язково протягом двох сесій. На першій сесії (в період начитки) він отримує лише певну частину пізнавальної інформації під час аудиторних занять, а також програмові контрольні запитання з кожної дисципліни та завдання для контрольної або курсової роботи (проекту). На наступній сесії студент закінчує вивчати програмний матеріал, пише самостійно або під керівництвом викладача контрольну роботу (з повного обсягу завдання на ко-нтрольну роботу викладач визначає лише ту частину, яку студе-нти здатні виконати в межах відведеного часу - однієї пари за розкладом).

Особливості виконання контрольних робіт визначаються характером та особливістю конкретних навчальних предметів рішенням кафедри на її засіданні та за узгодженням з деканатом. При цьому окремі роботи можуть виконуватись в період заліко-вої сесії або ж самостійно студентом – у період підготовки до неї.

Викладач перевіряє і оцінює контрольні роботи за двобальною шкалою: "зараховано", "не зараховано", про що робить відповідні записи в першій графі заліково-екзаменаційної відомості, яку він отримав в деканаті напередодні заліку чи іс-питу. Виконані контрольні роботи, які викладач не може оцінити позитивно і зарахувати, зберігаються у нього і подаються на роз-гляд комісії, яка приймає перездачу іспиту чи заліку. В цій же відомості, в наступних колонках, викладач виставляє результат заліку чи іспиту. Студент, якому контрольна робота не зарахо-вана, до заліку чи іспиту викладачем не допускається, при цьому недопущення оформляється відповідно пункту 2.1. Строк друго-го виконання контрольної роботи та складання заліків і іспитів для цих студентів визначає деканат у період після сесії, але не довше одного місяця з моменту закінчення сесії. При цьому день (дата) проведення повторного іспиту чи заліку узгоджується з викладачем і повідомляється студентам на зборах по підсумках сесії. Третя перездача повинна бути закінчена за п’ять днів до формування перевідного наказу. Особливості формування комі-сій передбачені в пункті 6.4.

ЗАЛІКИ ТА ІСПИТИ

Відомість про результати заліку чи іспиту викладач подає до деканату та на кафедру в день заліку та іспиту відповідно до розкладу.

Напередодні повторного заліку чи іспиту деканат видає викладачам відомості, в яких вони записують результати контрольних робіт, заліків та іспитів. Ці відомості повертаються викладачами в день заліку чи іспиту.

Студенти, які за дві спроби не змогли скласти залік чи іспит, або взагалі не здавали за першою і другою відомістю, здають залік чи іспит комісії в строки, визначені деканатом, але не пізніше як до початку другої сесії та за п'ять днів до перевідного наказу.

 

Критерії оцнювання
 


При визначенні екзаменаційної оцінки викладач повинен керуватись наступним:

  • оцінки "відмінно" заслуговують студенти, які всебічно, систематично і глибоко володіють навчально-програмовим матеріалом, вміють самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, засвоїли основну і ознайомлені з додатковою літературою, яка рекомендована програмою. Оцінка "відмінно" виставляється студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни для професії, яку вони набувають, виявили творчі здібності і використовують їх при вивчені навчально-програмового матеріалу.
  • оцінки "добре" заслуговують студенти, які повністю опанували навчально-програмовий матеріал, успішно виконали завдання, передбачені програмою, засвоїли основну літературу, яка рекомендована програмою. Оцінка “добре” виставляється студентам, які показують систематичний характер знань з дисципліни і вміють самостійно поповнювати свої знання протягом всього навчання.
  • оцінки "задовільно" заслуговують студенти, які знають основний навчально-програмовий матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і використання його у майбутній професії, виконують завдання, передбачені програмою, ознайомлені з основною літературою, яка рекомендована програмою. Оцінка "задовільно" виставляється студентам, які допустили на екзамені помилки при виконанні екзаменаційних завдань, але під керівництвом викладача вони знаходять шляхи їх подолання.
  • оцінка "незадовільно" виставляються студентам, які погано оволоділи навчально-програмовим матеріалом, допускають грубі помилки при виконанні завдань, передбачених програмою. Оцінка "незадовільно" виставляється студентам, які не можуть продовжувати навчання або приступити до професійної діяльності після закінчення ВНЗ без додаткових знань з даної дисципліни.

ПЕРЕЛІК навчально-методичної документації, яку повинен мати викладач під час проведення іспиту

  • Робоча навчальна програма або типова навчальна програма (6 примірників).
  • Екзаменаційні білети (1 примірник).
  • Екзаменаційні відомості (2 примірники).
  • Журнал обліку навчальної роботи.
  • Положення про заліки та іспити у Вінницькому державному аграрному університеті.
  • Таблиці (без підписів), муляжі, гербарний матеріал, індивідуальні завдання, атласи, карта, статистичні звіти та інші матеріали, вони потрібні для перевірки знань студентів.
  • Рішення кафедри про форму прийому екзамену (денна чи письмова).

ПЕРЕЛІК навчально-методичної документації, яку повинен мати викладач під час прийняття заліку з дисципліни

  • Робоча навчальна програма або типова навчальна програма (6 примірників).
  • Програмові контрольні питання, які включають теоретичну та практичну тематику занять.
  • Залікові відомості (2 примірники).
  • Журнал обліку навчальної роботи.
  • Положення про заліки та іспити у Вінницькому державному аграрному університеті.

Примітка: на час екзамену чи заліку в студентів-заочників у заліково-екзаменаційних відомостях повинні бути проставлені викладачем результати оцінок контрольних робіт “зараховано”, “не зараховано”, які виконані в міжсесійний період чи в аудиторії.

 

copyright © 2006 ВДАУ Головна сторінка Зв'язок з нами  Мапа сайту